Опубліковано: Понеділок, 18 січня 2016,
04:38
Правова служба
обкому Профспілки
Зазвичай карантин вводять як надзвичайну вимушену міру, щоб
роз’єднати дітей, якщо 50 і більше відсотків їх колективу захворіли. Але все
залежить від ситуації – іноді цього показника не чекають.
У ст.29 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» зазначено, що
карантин встановлюється та скасовується Кабміном за поданням головного
Державного санітарного лікаря України. У рішенні про встановлення карантину
зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території
карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші
заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються
тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, що
покладаються на них.
Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи
спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть
змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші
необхідні зміни щодо умов їх виробництва та іншої діяльності.
Коли
в школі чи садочку вводиться карантин, вчителі та вихователі зазвичай
залишаються на роботі. У зв’язку з цим керівники дошкільних та загальноосвітніх
навчальних закладів іноді намагаються відправити педагогічних працівників у
відпустку. Але Міносвіти ще у листі від 02.11.2009 р. №1\9-758 «Про
організацію роботи навчальних закладів у період поширення епідемії грипу» дало
вказівку не допускати випадків примусового відправлення працівників усіх типів
навчальних закладів у відпустку, а планову відпустку надавати тільки за
їхнім бажанням.
Така
відпустка надається тільки за бажанням працівника. Вона може надаватися за
сімейними обставинами та з інших причин на строк, обумовлений угодою між
працівником і роботодавцем, але не більше ніж передбачено ст.ст. 25, 26 Закону
України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР. Тобто роботодавець не
має права відправити працівника в таку відпустку в односторонньому порядку.
Отже, на час призупинення робіт у
зв’язку з простоєм оформлення відпустки без збереження заробітної
плати є неправомірним. Власник у такому випадку несе відповідальність
за порушення законодавства про працю.
Що стосується оплати
праці вчителів і вихователів, ЦК Профспілки працівників освіти і
науки України спільно з Міносвіти в листах 1/9-757, 02-8/437 від 02.11.2009 р.
запропонували час карантину вважати простоєм, який згідно зі ст. 34 КЗпП
України кваліфікується як призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних
або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або
іншими обставинами. Простій може виникнути з таких причин: з вини установи,
організації – за відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для
виконання роботи; з вини працівника в результаті його самовільної відсутності
на робочому місці; в результаті виникнення незворотної сили (надзвичайні
обставини, такі як землетрус, шторм, повінь та ін.). Карантин – це якраз
останній випадок, коли простій виникає через обставини непереборної сили. Він
вважається вимушеним для працівника і оплачується в розмірі не нижче 2/3
тарифної ставки, встановленого працівникові розряду (окладу) відповідно до ст.
113 КЗпП України.
Однак, факт введення в школі та дитячому садку простою у зв’язку з
карантином можна оскаржити. Як відомо, тривалість робочого часу педагогічних
працівників, які ведуть викладацьку роботу, не повинна змінюватись в період
осінніх, зимових, весняних та літніх канікул, встановлених для учнів або вихованців.
А режим робочого часу працівників навчальних закладів в період скасування
навчальних занять за санітарно-епідеміологічних, кліматичних та інших підстав
визначається аналогічно порядку, встановленому в період канікул.
Педагогічним працівникам за час роботи в період канікул учнів оплата
проводиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що
передувала початку канікул. Але, як відомо, не всі вчителі працюють на одну
ставку. Тому не варто забувати, що місячна заробітна плата педагогічних
працівників визначається шляхом множення ставки заробітної плати на їх фактичне
навантаження на тиждень і ділення отриманого на встановлену норму годин на
тиждень.
У період канікул вчителі здійснюють педагогічну, методичну, а також організаційну
роботу в межах встановленого обсягу навчального навантаження, визначеного до
початку канікул. Мало того, у ці дні педагогічні працівники зазвичай прямо
виконують вимоги чиновників від охорони здоров’я, якщо такі є. Наприклад,
у 2009 році Міносвіти в листі 1/9-758 зобов’язав всі навчально-виховні установи
створити належні і безпечні умови для проживання дітей, учнівської та
студентської молоді у гуртожитках, забезпечити щоденне чергування викладачів,
вихователів, суворе дотримання в місцях проживання необхідних
санітарно-гігієнічних норм, проведення додаткових протиепідемічних заходів і, в
разі необхідності, надання невідкладної медичної допомоги. Наприклад, вчителі
під час карантину шили марлеві пов’язки для учнів.
Пунктом 8.3.3. Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та
Центральним комітетом Профспілки працівників освіти і науки на 2013-2015 роки
(продовжує діяти за ч.3ст. Закону України «Про колективні договори і угоди»)
рекомендовано закладам освіти і науки забезпечити оплату праці вчителів
вихователів груп продовженого дня, вихователів дошкільних навчальних закладів
та викладачів у випадках, коли в окремі дні (місяці) заняття не
проводяться з незалежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови тощо)
із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації з дотриманням при
цьому умов чинного законодавства .
Оплата простою непедагогічних працівників не з їх вини здійснюється в розмірі
середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки ( посадового окладу).
Конкретні умови оплати праці працівників в цей період можуть установлюватися
колективними договорами, районними ( міськими) угодами.
У п.5.2.1 угоди між Департаментом освіти і науки Вінницької ОДА та
комітетом Вінницької обласної організації Профспілки працівників освіти і
науки на 2013-2015 роки (продовжує діяти за ч.3ст. Закону України «Про
колективні договори і угоди») зазначено, що періоди, впродовж яких у навчальних
закладах не здійснюється навчальний процес (освітня діяльність) у зв’язку із
санітарно-епідеміологічними, кліматичними чи іншими, незалежними від
працівників обставинами, є робочим часом педагогічних та інших працівників. У
зазначений час працівники залучаються до навчально-виховної, організаційно-методичної,
організаційно-педагогічної роботи відповідно до наказу керівника закладу в
порядку, передбаченому колективним договором та правилами внутрішнього
трудового розпорядку.
У п.6.3.25 цієї угоди зазначено, що час простою не з вини працівника оплачується
в розмірі не менше тарифної ставки (посадового окладу) згідно п.77 Інструкції
про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої
наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 р. №102.
Тобто, залежно від виробничої необхідності керівник своїм
наказом визначає режим роботи працівників закладу (як педагогічних так і
технічних), а вже від цього залежить розмір оплати праці відповідного
працівника . У випадку, якщо керівник закладу за погодженням з первинною профспілковою
організацією прийняв рішення про необхідність виходу на роботу працівників під
час карантину, їм оплачується 100 відсотків заробітної плати У випадку
простою без виходу працівників на роботу їх заробітна плата встановлюється
колективним договором, але не нижче 2/3 тарифної ставки, встановленого
працівникові розряду (окладу) відповідно до ст. 113 КЗпП України.
Питання організації роботи додатково висвітлено в роз’ясненні, що додаємо.
МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА
СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 23.10.2007 р. N 257/06/187-07
Щодо організації
роботи під час простою на підприємстві
<...> Відповідно
до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це призупинення
роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для
виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою
працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і
кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на
весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій
самій місцевості на строк до одного місяця.
Згідно зі
статтею 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника
оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого
працівникові розряду (окладу) (колективним договором може бути визначено вищий
розмір).
Про початок
простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник
повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра,
інших посадових осіб (законодавчо не врегульовано порядок такого попередження,
тобто попередження можливе й усне, і письмове, головне, щоб своєчасне).
За час простою,
коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника
або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з
його вини, за ним зберігається середній заробіток.
На час простою
не з вини працівника оформлюється акт простою (фіксуються причини, які зумовили
призупинення роботи) та наказ власника або уповноваженого ним органу. Якщо
простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним
орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності
працівника на роботі.
Трудовий розпорядок
на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього
трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням
власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі
типових правил (частина перша статті 142 Кодексу законів про працю України).
Правилами
внутрішнього трудового розпорядку визначаються права і обов'язки працівників і
адміністрації, визначається час початку і закінчення роботи, зобов'язання
адміністрації організувати облік явки на роботі і залишення роботи тощо.
Тобто питання
необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою
може бути вирішено у Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
Начальник Юридичного
управління І. Тубелець
Немає коментарів:
Дописати коментар